З досвіду роботи

                       Оріхівська районна державна адміністрація
                 Відділ освіти
               Районний методичний кабінет
                  КЗ   « Малотокмачанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»
                                                                               
      З досвіду роботи

            Проблемно-методична тема

Формування та розвиток літературно-творчих здібностей учнів в умовах реалізації особистісно зорієнтованого навчання шляхом впровадження інноваційних технологій на уроках української мови та літератури

                                            Рябуха Любов Віталіївна
                                                вчитель української мови та літератури
                                                спеціаліст вищої категорії, старший учитель
                                                КЗ « Малотокмачанська ЗОШ І-ІІІ ст.»
                                                Оріхівської районної ради
                                                Запорізької області

 У «Концепції національного художнього виховання дітей…» зазначено, що «однією з граней національного змісту художнього виховання є система роботи з виявлення і виховання обдарованих дітей та молоді, створення оптимальних умов для їх подальшого творчого розвитку». Адже творчість – атрибут повноцінного життя особистості. У ній важливу роль відіграють інтереси й мотиви, а позашкільна робота дає широкі можливості для формування інтересів і мотивів творчості. У позаурочний час учні мають змогу зайнятися улюбленою справою, висловити свої оригінальні думки та ідеї, задовольнити власні прагнення і стимулювати себе до подальшої творчості.
Формування духовного обличчя дитини, її культури залежить від того, як ми зуміємо розвинути в ній уміння знаходити красу в тому, що її щоденно оточує. І ми, вчителі, маємо нагоду навчити їх бачити прекрасне в оточуючому.
Відомий вислів з японської поезії звучить так: «Вчіть дитину вдивлятися у звичне – і вона побачить несподіване. Вчіть дитину вдивлятися в негарне – і вона побачить гарне…».  Дитячі роки – найсприятливіший період для творчості. Розвитку творчої особистості сприяють продуктивні види діяльності. Так, наприклад, досить результативною є робота зі складання віршів чи написання власного твору. Літературні спроби школярів у написанні віршів – це один із найефективніших засобів розвитку інтелектуальної та емоційної сфери, внутрішнього світу кожного учня. Але провести кордон між обдарованими та необдарованими ми не маємо права, бо кожна дитина – це той хиткий паросток життя, який всмоктує в себе нове, цікаве, багатогранне.
 Головним своїм завданням бачу – розкрити здібності дитини, учити любити працю та стати творцем у ній, творцем краси і справедливості.
Отже, у навчально-виховній роботі на уроці та в позаурочний час маю на меті: учити жити, пізнавати і творити. Саме таку стежину обрала, наближаючись до дитячих душ.
Після впровадження в практичну діяльність цілого ряду уроків творчості з української літератури та мови, індивідуальних бесід, постійних спостережень за учнями виділила літературно обдарованих школярів, визначила їхні зацікавлення, рівень начитаності, естетичні смаки, активність тощо.
Здатність до творчого мислення формується та розвивається протягом усього життя людини. Отже, визначну роль у цьому процесі може відіграти школа, бо саме в школі формується особистість. Саме тому, впроваджуючи нові, нестандартні методи навчання – виховую в учнів прагнення здобувати знання, сію в дитячі серця зернята творчості, а в результаті – отримуємо розумних, талановитих учнів, які люблять навчатися, прагнуть нових знань, здібні до творчого мислення, творчої діяльності. Тому особливу увагу звертаю на наступні моменти.
Організувати спостереження.
Потрібно акцентувати увагу дітей на суттєвому, новому, тому, що робить роботу оригінальною.
Учимося бачити, учимося чути, розуміти навколишній світ.
Стимулювати творчу уяву.
Намагаюсь допомогти зрозуміти побачене, почуте.
Підтримувати позитивні емоції.
Дитина повинна отримати задоволення від власних досягнень, від власної творчої праці.
Розвивати потребу творчості.
Створюю атмосферу престижності творчого процесу. Залучаю літстудійців до участі в різноманітних заходах у шкільному житті: свята, конкурси, засідання інтелектуального клубу «Еврика» тощо.
Виховувати вольові риси характеру.
У творчому процесі, а зокрема у творчому мисленні, важливу роль відіграють такі риси характеру, як:  самостійність, сміливість, наполегливість, цілеспрямованість, рішучість.
Виховувати успіхом.
Успіх чи то в роботі, чи то в навчанні приносить радість, задоволення, спонукає до подальших досягнень. Тому намагаюсь виховувати  дітей успіхом: не зловживати зауваженнями, докорами, а навпаки – підтримувати невстигаючого, хвалити за кожний, навіть незначний, крок уперед. Важливу роль  успіху підкреслював свого часу В.О. Сухомлинський: «Є успіх – є бажання навчатися. Це особливо важливо на першому етапі у школі, коли дитина ще не вміє долати труднощі, де невдача стає справжнім горем».
Працюючи з обдарованими дітьми під час занять літературної студії «Надія», чи на звичайному уроці, я переконалася, що серед літературно-творчих здібностей таких дітей найважливішим є вміння мислити художніми образами у процесі сприймання того чи іншого предмета, явища, твору, здатність до образної конкретизації й образного узагальнення, поетичного вимислу.
Використовую різні  форми й методи роботи з обдарованими учнями, проте зазначу, що найефективніше впливають на результати їхніх творчих досягнень – це:
-         розповіді про цікаві факти з життя відомих письменників;
-         читання та обговорення творів літстудійців;
-         колективне складання віршів;
-         літературно-мистецькі погостини: зустрічі з письменниками ,поетами рідного краю;
-         відвідування драматичного театру  ім. Магара;
-         екскурсії до краєзнавчого музею;
-         виступи у пресі;
-          участь у конкурсах, олімпіадах;
-         виставки творчого доробку;
-         індивідуальна робота з обдарованими дітьми.
        Велике значення має аналіз літстудійцями творів своїх товаришів. При цьому члени гуртка  обєктивно, доброзичливо, тактовно висловлюють свої зауваження та поради. Від цього залежить, чи буде дитина продовжувати віршувати , розвивати творчі здібності, чи замкнеться в собі.
         Найменша творча перемога дитини обовязково повинна стимулюватись: добрим словом учителя, видрукуваним у шкільній газеті «Дзвінок» віршем, взяти участь у конкурсі, виступити перед ровесниками та вчителями-предметниками. Заохочення відіграє неабияку роль у творчому зростанні дитини. Треба відзначити, що розвиток здібностей особистості буде інтенсивнішим за умови, якщо вчитель застосовуватиме у своїй роботі міжпредметні зв’язки.  Наша  літстудія  якнайповніше сприяє створенню таких умов. Як результат – призові місця на районних конкурсах; збагачений словниковий запас; добре розвинена творча уява, образна память, спостережливість, неординарність мислення, своєрідний неординарний стиль. Ці якості допомогли дітям у виборі професій (учителя – Голубенко Анна, журналіста – Шамота Аліна). Хочеться вірити, що вони себе знайшли.
І. Психолого-педагогічні аспекти проблеми
          Стратегія сучасного розвитку освіти, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності держави підкреслена в Указі Президента України «Про додаткові заходи щодо державної підтримки обдарованої  молоді». Ідея розвитку природних здібностей дитини, розкриття її творчості одночасно відповідає інтересам учня і суспільства, загальнодержавним запитам.
                   Національна доктрина розвитку освіти передбачає як одну із засад, що повинна  забезпечувати держава, розвиток творчих здібностей і навичок  самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості (25, с.39).
                  Залучення учнів до різноманітних видів творчої діяльності, а саме:
        пошуково-пізнавальної, науково-дослідницької, розважально-інформаційної, культурно-освітньої  розширює горизонти їх можливостей і сприяє правильному визначенню свого місця на широкому полі власних знань, умінь і здібностей.
                   Відповідно до численних досліджень (Я.О. Пономарьов, В.О. Моляко, С.О. Сисоєва, В.Н. Дружинін, В.А. Селиченко) творчість можна визначити як системне явище яке включає певну сукупність взаємно пов’язаних компонентів, що доктор психологічних наук О.І. Кульчицька відобразила у вигляді такої схеми:

                                              ТВОРЧІСТЬ
Креативні (творчі)здібності        Творчі процеси               Продукт

Загальні та спеціальні            Сенсорні та когнітивні         Відкриття
         здібності                          процеси

Індивідуальний рівень           Дивергентне мислення         Винаходи
розвитку здібностей 

Предметна спрямованість     Мотивація творчості             Конструкції
здібностей            
                                           
                                         Якості особистості               Реконструкції
Показником творчих здібностей є внутрішній інтерес до певного виду діяльності, коли важлива сила зосередження й уваги в процесі сприймання (1, с.18)
         Зосередженість на певній діяльності буде результатом переваги образного чи вербального способу сприймання навколишнього світу і відповідно розвинутого теоретичного або практичного мислення, чого найліпше можна досягти на уроках літератури.
        Творчий процес спирається на систему психічних якостей: сприймання-увага; мислення-увага. Саме розвитку цих психічних якостей й має приділяти значну увагу учитель-словесник.
          Дитяча творчість піддається розвитку і розвинути її – першочергове завдання сучасного педагога. Творчість – це завжди творення, тобто побудова нового і оригінального, нестандартне бачення у звичайному нових можливостей  його функціонування або включення його як частини у нову систему, можливість продукувати значну кількість ідей.
           Основне завдання вчителя – розвиток особистості учня, тобто прагнення самореалізації особистісного потенціалу. Творчі здібності краще розвиваються при створенні нестандартної ситуації  (нестандартний урок, пошукова форма роботи, дослідницький прийом здобуття знань), бо це, з точки зору технології і педагогіки, переведення процесу пізнання в діяльність. На таких уроках учень – не пасивний слухач, а активний учасник, він отримує конкретну задачу і повинен розв’язати  її самостійно, тобто учень є учасником педагогічного процесу.
            Творчість (креативність) – «здатність захоплюватися і пізнавати, уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, цілеспрямованість на відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду»(12,с.7) Справжня творчість може бути тільки під час розв’язання проблемної ситуації. Творча активність є вищим рівнем, бо й саму задачу можна ставити школярам, а способи її розвязання обирати нові, нешаблонні, оригінальні (28,с.27).
СТРУКТУРА ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, РОЗРОБЛЕНА І.Я. ЛЕРНЕРОМ
                              Творча діяльність
 


        З        Знання                                             Нові знання                   П
        А       Уміння                                             Нові вміння                   Р
        С       Досвід                                              Новий досвід                О
        О       творчої діяльності                          творчої діяльності        Д
        Б                                                                                                      У
        И                                                                                                                  
                                                                                                                К                                                                             
                                                                                                                Т


                                                     мотиви

    В основу даної структури покладений характер пізнавальної діяльності учня в процесі навчання. І.Я. Лернер визначає, що процес творчої діяльності, яка є найвищим виявом пізнавальної самостійності, можливий за умов взаємодій здобутих знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності, а також позитивних мотивів пізнання. У процесі взаємодії цих засобів учні оволодівають новими знаннями, уміннями і новим досвідом творчої діяльності.
      У сучасній світовій педагогіці питанню розвитку творчих здібностей учнів приділено багато уваги.
       Цікавою є система виховання творчої особистості за І.П. Волковим, робота Н.К. Вінокурової  «Розвиток творчих здібностей учнів», де вона виділяє такі основні показники сформованості творчих здібностей:
1.     Визначення знань і вмінь, їх якість і ступінь узагальнення.
2.     Рівень розвитку психічних механізмів, що лежать в основі розвитку творчих здібностей учнів: увага, память, уява, що є основою продуктивного мислення.
3.     Рівень розвитку мислення учнів, який визначається ступенем труднощів розумових дій і операцій  (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстракція, класифікація, конкретизація тощо), які він може здійснювати в процесі навчально-пізнавальної діяльності і володіння загальними прийомами пізнання.
4.     Володіння прийомами пошукової і творчої діяльності(5,с.10).
      На думку І.С. Якіманської,  учень має бути не лише виконавцем, а й активним творцем.
       Гільбух  Ю.З. у праці «Розумово обдарована дитина» намагається дати відповідь на питання чи багато в школі талантів і дає рекомендації як їх формувати.
        Дослідження Д.Б. Ельконіна, В.В.Давидова, Л.І.Айдарової доводять, що розвивальне навчання дає можливість учням розвивати творчі здібності. Питанню проблемного навчання, як складової розвитку творчих здібностей, присвятили свої роботи І.Я.Лернер, М.Н.Скаткін, М.М.Махмутов, В.Т.Кудрявцев та інші.
        Проблемне навчання – це дидактична система, що будується на логічно-психологічних закономірностях творчого засвоєння знань в навчальній діяльності (15,с.6).
         Психолого-педагогічне проектування способів розв’язання проблемної ситуації забезпечує повноцінну організацію творчої пізнавальної діяльності учнів.
          Відомий психолог Гілфорд  у своїх працях виділив шість параметрів креативності (творчих здібностей):
1.     Здатність виявлення і постановки проблеми.
2.     Здатність до генерування великої кількості ідей.
3.     Гнучкість – здатність продукувати різноманітні ідеї.
4.     Оригінальність – здатність відповідати на подразники нестандартно.
5.     Здатність вирішувати проблеми , тобто здатність до аналізу і синтезу.
6.     Здатність удосконалювати обєкт,  додаючи деталі.
Вітчизняна педагогіка і психологія дає таку класифікацію творчих здібностей:
-         память, потяг до пошуку нової інформації;
-   емоційна активність, здатність до висування гіпотез, оригінальних ідей;
- концентрація мислення (увага, подолання інерції мислення, самостійність);
- оперативна память та увага;
- уміння описувати явища, процеси;
- швидкість запамятовування, концентрація мислення;
- зорова память, увага, спостережливість, здатність до виділення головного і суттєвого;
- здібності до синтезу;
- інтелектуально-логічні здібності;
- аналітико-синтетичні здібності;
- індуктивне мислення;
- здібності до абстрагування, виділення головного;
- здатність до встановлення причинно-наслідкових звязків;
- дивергентність мислення;
- інтелектуально-логічні здібності, інтуїція.
Вивчивши роботи психологів та педагогів, проаналізувавши рівень пізнавальних, розумових, творчих здібностей старшокласників, власний творчий потенціал, усвідомивши вимоги до освітньої діяльності сучасного педагога, дійшла висновку необхідності і можливості працювати над розвитком творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури.
Творчість – це самостійність, незалежність, оригінальність мислення, багатство відношень, але це ще і створення нового, того, що ще ніколи не вдавалося.
 Розвиток творчих здібностей важливий для будь-якого учня, бо він стає більш самостійним у своїх судженнях, має свою точку зору і вміє її відстоювати, в нього вища працездатність і саме головне – розвивається його емоційна сфера, почуття. А при розвинених емоціях буде розвиватися і мислення.
Учень, що вміє відчувати і мислити, - це та особистість, яку я прагну виховати.
Актуальність і перспективність проблемної теми:
      -забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;
     -cприяє   виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;
-формує мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
     -дозволяє гарантувати досягнення певного стандарту освіти;
     -забезпечує особистісно-орієнтовану модель навчання;
     -робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

Мета досвіду:
створення оптимальних умов для розвитку творчого потенціалу дитини на уроках української мови та літератури;
створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня; розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини.
       Теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на   психологічній теорії особистості та її розвитку (В. Моляко, Н. Лейтес, Р. Грановська, Я. Пономарьов). Особливої уваги заслуговує праця С. О. Сисоєвої «Основи педагогічної творчості», праці В. Сухомлинського, у яких обґрунтовано модель творчої особистості вчителя та учня, розглянуто специфіку формування її креативності.
         Дослідник Н. Янчук, говорячи про роль учителя в розвитку творчих здібностей учнів, зазначає, що творчість як складне соціально-психологічне явище виявляється на особистісному рівні, але це явище треба формувати, стимулювати. Адже людина має великі творчі можливості, хоча вона й не завжди вірить у власні сили, тому її потрібно заохочувати до творчої діяльності.
Спираючись на концепції навчальних методів І. Лангера, М. Скаткіна, воснові яких лежить пізнавальна діяльність дітей, важливу роль у розвитку творчої самостійної діяльності школярів відіграє дослідницький метод, що є основоположним у методиці творчого навчання, тобто навчання як творчого процесу відкриття дитиною світу.
      Пропагандистами активних методів навчання, що передбачають дослідження, є В. Вахтеров та Л. Занков. В основі розвитку творчого потенціалу учнів лежать дидактичні принципи розвивального навчання (система Л. В. Занкова), особливістю методики якого є розвиток пізнавального інтересу, а впровадження на уроках інформаційних технологій надає можливості для його розвитку і є вимогою сучасності. На думку дослідників в мозку учня потрібно « викликати» той розумовий процес, який переживає творець і винахідник певного відкриття чи винаходу. Учені акцентують на винятковій важливості розумових умінь школярів:
-аналізу;
-порівняння;
-комбінування;
-узагальнення;
-робити висновки;
-користуватися прийомами наукового дослідження.
Щоб учень оволодів цими уміннями, учитель повинен застосовувати евристичний метод викладання: ставити лише мету або проблему, дати матеріал, а учень сам, своїми зусиллями відшукає, відкриє те, що було відкрито чи винайдено до нього.
У кожній дитині природа закладає певний творчий потенціал.
Завдання вчителя – розвинути його. Саме теоретичні положення упровадження технології інтерактивного навчання ( О. Пометун, Л. Пироженко), проектної технології (К. Баханов, В.Гузєєв, І. Єрмаков), роботи вітчизняних та зарубіжних вчених із проблем технологізації освітнього процесу ( Г. Сазоненко, В. Бондар, А. Горальський) спрямовані на реалізацію проблемної теми.
Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологійнавчання української словесності, що сприяють розвитку творчого потенціалу школяра.
Результативність :
Підвищується інтерес до вивчення предмета, збільшується кількість учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях, поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення відсотків якості знань.
За інноваційним потенціалом робота над проблемною темою має комбінований характер, оскільки передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.
Робота над проблемною темою як системи в дії
Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчого потенціалу особистості, яка могла б гідно представляти себе, свою націю, свій народ, мову у світовій цивілізації.
Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але й як соціальна необхідність.
Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування й використання нових ідей, задумів, підходів та рішень. Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а  саме: рішучістю, умінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення.
Головна мета школи – виявити й розвинути творчі сили
дитини, бо нова школа – школа творчості та успіху.
Завдання вчителя – створити умови для утвердження атмосфери творчості, допомогти учневі знайти себе в житті, а навчально-виховну діяльність спрямовувати на створення такої системи співпраці, головна мета якої – максимальний розвиток творчих здібностей дитини.
У книзі «Сто порад учителю» В. Сухомлинський зауважив: «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці…»
Яким же чином можна сформувати й розвивати творчий потенціал учнів? Шлях до розвитку творчого мислення можна розкласти на кілька етапів:
-         розвиток спостережливості;
-         розвиток уяви;
-         розвиток асоціативного мислення;
-         розвиток уміння говорити нове.
Надзвичайно важливо навчити дитину спостерігати: чим більше матеріалу дає пам’ять, тим більше можливостей відкривається для комбінаційної роботи фантазії. Отже, щоб створити новий образ, треба «оживити» в памяті сприйняті в минулому враження.
Розвивати творчий потенціал можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, удосконаливши їх до рівня творчих. Але для розвитку творчого потенціалу більшості учнів важливою є саме роль учителя.
Творча особистість:
-творчий пошук;
-творча діяльність;
-творча активність;
-творче мислення;
-творче спілкування.

Найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання.

Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, створює ситуацію успіху, сприяє повноцінній діяльності кожної дитини.
У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання:
-проектне навчання;
-особистісно-орієнтоване навчання;
-інтерактивна технологія.
Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Сучасний урок – це урок демократичний. Для такого уроку характерними ознаками є:
-підготовка гуманних освічених людей, а не мовознавців-теоретиків;
-навчання не словом, а справою;
-проведення його не для учнів, а разом з ними;
-спрямування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;
-забезпечення засвоєння навчального матеріалу на уроці.
Упровадження інтерактивних технологій не самоціль, а засіб порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, прагнення зробити її розкутою, впевненою в собі, у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібності до творчості.
Організовуючи роботу учнів в  парах, кожен виконує конкретне навчальне завдання. При цьому можна передбачити не лише спільну роботу в одній групі, а й між групову взаємодію.
Часто використовую такі прийоми роботи в парах, як:
-«Взаємоінтерв’ю»;
-«Взаємоперевірка».
Дієвим є використання різноманітних вправ, зокрема кросвордів, загадок, написання творів-мініатюр (особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу «Я – хмаринка», «Я – струмочок», «Я – сонце».).
Важливим є спілкування, співпраця вчителя й учнів на уроці. Тому важливу роль тут відіграє рефлексія організаційного моменту. Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу доброзичливості. У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формулювання мети й завдань уроку.
Не менш важливі міні-тренінги, вправи.
Наприклад:
Зібратися разом – це початок,
Триматися разом – це прогрес,
Працювати разом – це успіх.
Розвиток творчого потенціалу відбувається інколи й за непередбачуваної ситуації. Наприклад, на початку уроку за вікном раптово зірвався сильний вітер і грайливо розколихав віття тополі. Треба використати цей момент як мотивацію до роботи – провести «Хвилинку поезії», запропонувати дітям написати вірш про вітер, де б не було слова «вітер».
Серед багатьох методів роботи, які стимулюють інтерес учнів до знань, застосовую метод проектів, в основі якого – дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, у виборі теми, методів,форм роботи – широкі можливості. Учні усвідомлюють значну відповідальність: уникнути штучності, продумати проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих кліше.
Теми для проектів, що виконували учні, обирали виключно за бажанням. Тобто матеріал мав бути цікавим для учнів.
Наприклад, учні 5 класу презентували проект « Твір-опис тварини», учні 6 класу працювали над проектом «Частини мови», учні 11 класу – «Невідомі сторінки біографії письменника».
Учні оформлюють результати роботи у вигляді мультимедійних презентацій, повідомлень, доповідей, буклетів. Це викликає живий інтерес в учнів, покращує процес засвоєння матеріалу, унаочнює пізнання, сприяє  розвитку їх творчого потенціалу.
Вагомим поштовхом для розвитку творчого потенціалу учнів дає літературно-краєзнавче дослідження, адже література – це й художній літопис суспільства, має великий виховний потенціал.
Завдання словесника – розвивати пізнавальну активність учнів, допомагати їм осягнути суть відображеного життя, дослідити проблеми сучасності. І національне виховання в навчально-виховному процесі повинно відіграти провідну роль. Адже саме з любові до оселі, вулиці, селища,у якому народився й зростаєш,з рідної мови, пісні й починається патріотизм.
Саме ці фактори формують поняття «малої батьківщини» і є головним чинником національного світогляду, а краєзнавча робота є потужним засобом у розвитку пошуково-пізнавальної активності, творчого
мислення учнів.
Щоб викликати в учнів зацікавленість літературою Оріхівщини, навчаю їх працювати з краєзнавчою літературою та періодичними виданнями, що є основою для самостійних досліджень та написання пошуково-дослідницьких робіт. І ближчою, і зрозумілішою стає для учнів творчість письменника, коли довідуються, що колиска зростання його знаходиться за якихось десять-двадцять кілометрів від райцентру.
Отже, розвиток творчих здібностей через літературно-краєзнавчі дослідження залежить від того, як така робота впливає на емоції учнів, від майстерності учителя, його вміння зосередити увагу учнів, аби спонукати до творчості. Увесь матеріал збираємо в теки.
У старших класах розвиток творчих здібностей учнів розширюється. Старша школа – це той період, коли формується творча індивідуальність школяра. На кращих прикладах поезії розвиваю образне мислення учнів, їхні творчі здібності, намагаюсь навчити сприймати серцем красу художнього слова, виховуючи почуття патріотизму, любові до рідного слова, до рідного краю. На таких уроках учні вчаться писати твори-мініатюри, пейзажні етюди, замальовки, власні поетичні твори. Тематика таких творів може бути різноманітною: «Осінній плач калини», «Сипле каштанами осінь», «Зимове надвечір’я», «Тополиний листочок», «Земна нев’януча краса». Пропоную також твори морально-етичної тематики, зокрема: «З родини йде життя людини», «Бабусина мудрість». Часто творчий злет думки виливається у віршовані рядки, перші поетичні твори.
Узагалі, питання поетичної творчості дуже важливе в умовах середньої школи. Зрозуміло, не кожен учень стане поетом, проте така робота з учнями сприяє розвитку образного мислення, уміння висловлювати свої думки стисло і глибоко, розвиває творчу уяву, а в дійсно обдарованих дітей – прихований талант.
Учні школи, які є членами літературної студії «Надія», підготували альманах вибраних поетичних творів. Таку роботу здатні виконувати саме ті школярі, які виросли в атмосфері творчості, єднання, ділової гри – складових сучасних технологій.
Творча робота передбачає напружену роботу думки й пам’яті, володіння навичками пошукової діяльності, допомагає розвивати мислення, почуття життєрадісності, самодостатності, формує світогляд, розвиває естетичні смаки.
Робота над розвитком творчих здібностей учнів триває і під час позакласних заходів. Наприклад, Свята поезії, Новорічних та Різдвяних свят.
Учні дорослішають, і поступово настає усвідомлення себе громадянином Батьківщини -  України. Члени літературної студії «Надія» стають лауреатами, переможцями районних, обласних конкурсів: «Вірю в майбутнє твоє, Україно», «Обєднаймося ж, брати мої…».
Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної роботи, співпраці вчителя і учня.
Упродовж своєї роботи переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, формувати творчу особистість учня.
                                          Література
1.     Артемова О.В. Технології розвитку літературно-творчих здібностей дітей. Обдарована дитина.1998 №2 с. 18-22.
2.     Бабенко О.В. Розвиток творчих здібностей учнів. Ж-л  Дивослово. 2001.№1 с.28-47.
3.     Барко В.І. та інші. Креативність та її діагностика. Обдарована дитина.2001 №6 с. 20.
4.     Бухвалов В.О. Розвиток учнів в процесі творчості і в співпраці. М., 2000.
5.     Вінокурова Н.К. Розвиток творчих здібностей учнів. М., 1999.
6.     Воронов В.В. Педагогіка школи в двох словах. М.,1999.
7.     Гільбух Ю. З. Розумово обдарована дитина. К., 2000.
8.     Доровський О. І. Дидактичні основи розвитку обдарованих учнів. М., 1998.
9.     Дяченко Л.В. Умови організації взаємодії вчителя з учнями як фактор розвитку здібностей дитини. Обдарована особистість – пошук, розвиток, допомога . К.: Гиозис, 1998.
10.                        Заболотний О. Формування пошуково-дослідницьких здібностей учнів. Українська мова і література в школі, 2003,№2 с. 28-30.
11.                        Зарицька В. Навчальні можливості й особистісні ресурси учнів . Шкільний світ.2003, №10.
12.                        Кнорр Н.В. Розвиток природних здібностей та обдаровань ліцеїстів. Обдарована дитина. 2000, №4 с.7.
13.                        Ксензова Г.Ю. Перспективні шкільні технології, М., 2000.
14.                       Коваль Л.В. Розвивальне навчання у практиці .Дивослово, 2002, №10 с. 24-30.
15.                       Кудрявцева  В.В. Проблемне навчання : витоки, сутність, перспективи. М., 1991.
16.                       Левіт Р.Д. Розвиток творчих здібностей у школярів. Завуч. 1999,№6, с.94-96.
17.                        Матюшкін О.М. Розвиток творчої активності у школярів. М., 1999.
18.                        Момот Л.Л., Шелестова А.В.  До проблеми формування творчих здібностей у процесі навчання.  Педагогіка і психологія. 1997, №2.
19.                       Онищук В.О. Активізація навчання старшокласників. К., 1978.
20.                       Подмазін С.І. Особистісно-орієнтоване навчання. З., 2000.
21.                       СавченкоО.Я. Розвиток пізнавальної самостійності школярів. К., 1993.
22.                       Соловейчик С.  Вічна радість. М. ,1986.
23.                       Степанишин Б. Учитель, учень, література. К.,1993.
24.                       Телегіна О.Д. Виховання творчої особистості в сучасних умовах .Світ технології. 1998, №3.
25.                       Токмань Г. Сучасні навчальні технології та методи викладання української літератури. Дивослово. 2002 №10, с. 39-45.
26.                       Щевцова Л. Дидактична суть ситуативних завдань . Дивослово. 2002 №6, с.30-43.
27.                       Якиманська І.С. Особистісно-орієнтоване навчання в сучасній школі (Додаток до журналу «Директор школи»), 1996.






Немає коментарів:

Дописати коментар